- бівалентний
- —————————————————————————————бівале́нтнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
валентний — а, е. Стос. до валентності … Український тлумачний словник
валентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
амбівалентний — а, е. Прикм. до амбівалентність … Український тлумачний словник
бівалентний — а, е. Стос. до бівалента … Український тлумачний словник
еквівалентний — а, е. Який повністю замінює щось у якому небудь аспекті, є його еквівалентом; рівнозначний, рівноцінний, рівносильний, однаковий за величиною. Еквівалентна доза випромінювання … Український тлумачний словник
неамбівалентний — а, е. 1) Який не є амбівалентним. 2) Не двоїстий; вживається у психоаналізі для позначення будь яких двох мотивів, що знаходяться в гармонії … Український тлумачний словник
нееквівалентний — а, е. Який не є еквівалентом чому небудь; нерівнозначний, нерівноцінний … Український тлумачний словник
полівалентний — а, е. Який має багато валентних форм … Український тлумачний словник
унівалентний — а, е. Стос. до унівалентів … Український тлумачний словник
полівалентний — [по/л івале/нтнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
еквівалентний — (який повністю замінює щось у якому н. відношенні), рівнозначний, рівновартий, рівноцінний, цілком такий, достоту такий, однаковий, тотожний, синонімічний … Словник синонімів української мови